31.07.2025

Альтернатива, яка зростає

Згідно з даними Міністерства енергетики, частка тепла з відновлюваних джерел у централізованому теплопостачанні зросла до 18%, а в автономних системах — перевищила 40%.

Лідерами цього ринку стали котельні на біомасі — пелетах, трісках, соломі. Тільки за перше півріччя 2025 року в громадах Вінницької, Львівської та Житомирської областей відкрито понад 150 нових біокотелень. Частину проєктів реалізовано у рамках державно-приватного партнерства, інші — за підтримки міжнародних донорів, зокрема EBRD, NEFCO та USAID.

Активно розвиваються і теплові насоси: у 2025 році їх встановлено понад 30 тисяч одиниць — це на 60% більше, ніж роком раніше. У новобудовах та приватному секторі вони вже стали основним способом опалення. Міста Ірпінь та Буча тестують моделі електроопалення, поєднані з даховими сонячними електростанціями.

Інвестиції на горизонті

Якщо темпи збережуться, до кінця 2026 року частка тепла з ВДЕ в централізованих системах може зрости до 25%. Очікується поява ще 250 нових об'єктів, зокрема біоТЕЦ у громадах та понад 50 тисяч нових теплових насосів, а загальний обсяг інвестицій може перевищити 500 млн євро.

Уряд також працює над новим законопроєктом, що має спростити підключення альтернативних виробників до тепломереж, відкривши двері для конкуренції на місцевому рівні.

Ринок без ринку

Попри динаміку, в Україні фактично відсутній повноцінний ринок тепла. Один постачальник, регульовані тарифи і споживач, який не має вибору. Більше того, саме населення — основний споживач тепла (близько 80% генерації) — має занижені та негнучкі тарифи. Це не лише стримує конкуренцію, але й відлякує інвесторів, пояснює Роман Швед.

«Ми маємо високі втрати тепла при доставці, надмірну зарегульованість і майже повну відсутність фінансових механізмів: немає субсидій на альтернативу, немає лізингу чи дешевих кредитів. А «зелений тариф» на тепло взагалі скасували ще у 2021 році», — додає експерт.

Такі бар’єри особливо критичні для нових гравців, які прагнуть перейти на альтернативні рішення, але стикаються з дорогою інфраструктурою і складними дозвільними процедурами.

Як запустити реформи?

Експерти переконані: для реального запуску ринку необхідно:

• запровадити ринкове ціноутворення;

• автоматизувати та монетизувати субсидії;

• дерегулювати сектор, передавши господарські функції (тепло, енергія, послуги) приватному бізнесу;

• розширити доступ до фінансування (кредити, лізинг, спільне інвестування з громадами).

«Громади повинні займатись освітою, медициною, а не опаленням. У сфері тепла повинна працювати конкуренція — саме тоді з’явиться справжній ринок», — підсумовує Роман.

Україна на порозі зими: альтернативне тепло як нова стратегія виживання

Україна готується до опалювального сезону 2025/26, посилено накопичуючи запаси газу та вугілля. Станом на кінець липня рівень готовності країни до холодів — близько 50%. Це включає заповнення газових сховищ, ремонт котелень і модернізацію критичної інфраструктури.

«На фоні загроз енергетичної безпеки, високих цін на газ і наслідків повномасштабного вторгнення все гучніше звучить одна тенденція: перехід до альтернативного опалення. Ця сфера вже не маргінальна — це новий центр тяжіння для інвестицій та стратегічних рішень», - коментує Роман Швед, виконавчий директор групи компаній «УКРТЕПЛО», на Київському інвестиційному когресі, що відбувся 31 липня у КВЦ Парковий.

У 2025 році спостерігається справжній зсув у бік альтернативної енергетики. Частка компаній, які інвестують у такі рішення, зросла з 6% до понад 20%.