Новини та аналітика
10.07.2026
Огляд за червень - підготовки до зими триває: курс на розподілену генерацію та системи накопичення
Червень 2026 року став знаковим місяцем для енергетичного сектору України. На тлі активної підготовки до наступного опалювального сезону державні інституції затвердили стратегічні документи довгострокового розвитку, а бізнес та міжнародні партнери суттєво наростили зусилля у напрямку розбудови розподіленої генерації та впровадження систем накопичення енергії (BESS). Пропонуємо детальний аналіз ключових тенденцій, ринкових змін та інфраструктурних проєктів місяця.
Стратегічний вектор: декарбонізація та інтеграція з ЄС
10 червня Кабінет Міністрів України ухвалив два фундаментальні документи: оновлений Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року та Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Цей крок є критично важливим для виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством та інтеграції у європейську кліматичну політику.
Стратегія-2050 визначає рамки декарбонізації та враховує завдання повоєнного відновлення. Серед її ключових орієнтирів — додаткове зростання ВВП до 2,1% до 2035 року, скорочення енергоємності економіки більш ніж удвічі, розвиток виробництва біометану, водню, а також технологій уловлювання і зберігання вуглецю (CCS). Важливим практичним завданням стратегії є розгортання розподіленої генерації потужністю понад 4 ГВт. Крім того, документ має допомогти українським виробникам адаптуватися до європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та розширити доступ до кліматичних фондів ЄС.
Розподілена генерація як основа стійкості до зими 2026–2027
У фокусі підготовки до наступного опалювального сезону залишається розгортання маневрених потужностей. На сьогодні загальна потужність введених в експлуатацію об’єктів розподіленої газової генерації в Україні перевищила 1,8 ГВт (1 806,3 МВт). За останні 3,5 місяці регіони додали 338,7 МВт нових потужностей, де лідерами стали Київська область (212,3 МВт) та Черкаська область (124,6 МВт).
Наразі триває будівництво ще 249 установок загальною потужністю 522,8 МВт. Завершення робіт на більшості об’єктів очікується у вересні–листопаді 2026 року. Водночас, за даними джерел на ринку, прогнозована доступна потужність газової генерації в об’єднаній енергосистемі України взимку може не перевищити 1 ГВт, що суттєво нижче від заявленого обсягу і підкреслює дефіцит часу та ресурсів.
Активну позицію демонструють великі міста та корпоративний сектор:
Проєкти у столиці: КП «Київтеплоенерго» планує залучити фінансування ЄБРР для будівництва трьох газопоршневих установок «під ключ». Загалом у 2026 році Київ планує отримати майже 200 МВт додаткової когенераційної потужності (близько 60 МВт вже збудовано, понад 100 МВт — у роботі). Зокрема, нещодавно на об'єкті критичної інфраструктури встановили 4 установки сумарною потужністю 18 МВт.
Масштабні інвестиції: Під час Конференції з відновлення України (URC2026) у Ґданську компанія ДТЕК та американська GE Vernova підписали меморандум про співпрацю щодо будівництва парогазової електростанції комбінованого циклу (CCGT) потужністю 650 МВт на майданчику Бурштинської ТЕС в Івано-Франківській області. Обсяг інвестицій оцінюється у €900 млн, а очікуване річне виробництво складе близько 5 ТВт·год. Проєкт є частиною стратегії з переходу від вугільних потужностей до гнучкої газової генерації.
Прорив у сегменті BESS та розвиток ВДЕ
За даними дослідження European Battery Market Outlook 2026-2030 від асоціації SolarPower Europe, Україна разом із Болгарією за підсумками 2025 року вперше увійшла до п’ятірки найбільших ринків систем накопичення енергії (BESS) в Європі. Протягом року в країні було введено в експлуатацію майже по 3 ГВт-год нових систем накопичення енергії. Загалом європейський ринок BESS зріс на 48% за рік, досягнувши сукупної потужності понад 100 ГВт-год. Очікується, що роль систем накопичення як інструменту балансування лише зростатиме.
Паралельно в регіонах готуються нові проєкти відновлюваної енергетики:
Вітроенергетика: Яремчанська міська рада (Івано-Франківська область) надала в користування земельну ділянку площею 0,6 га компанії ТОВ «Яремче Вінд Енерджі» (співзасновниками є Оксана Давиденко та ТОВ «Френдлі Енерджі Солюшенс» Максима Єфімова) для проведення підготовчих робіт і встановлення метеощогли. Протягом року на майданчику триватимуть дослідження, і в разі позитивних результатів наприкінці 2027 року може розпочатися будівництво вітропарку потужністю до 110 МВт.
Мережева інфраструктура: У Вінницькій області стартували громадські обговорення проєкту будівництва підстанції 330/35 кВ «Королівка» загальною потужністю 500 МВА (два трансформатори по 250 МВА). Будівництво виконуватиме ТОВ «Вольтаж Груп». Новий об'єкт працюватиме в автоматичному режимі та дозволить приєднати нові потужності до Об'єднаної енергосистеми України через лінію «Козятин – Вінницька».
Ринкові механізми та фінансові дисбаланси
АТ «Оператор ринку» оприлюднило проєкт змін до Правил ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР) задля впровадження механізму торгівлі за процедурою від’ємної та нульової ціни. Це рішення обумовлене набранням чинності Законом України №4834-IX і є обов'язковим технічним етапом для майбутнього сполучення українського ринку з європейськими в межах Market Coupling у періоди надлишку пропозиції. Зауваження до проєкту приймаються до 10 липня 2026 року.
Водночас фінансовий стан сектору залишається тривожним. Станом на 20 червень сукупна заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» досягла 46,21 млрд грн, тоді як борг самого оператора системи передачі перед учасниками становить 32,50 млрд грн.
У червні 2026 року Україна знизила імпорт електроенергії порівняно з травнем на 25% — до 295 тис. МВт-год (найбільше скоротилися поставки з Польщі — на 71%, а через угорський кордон надійшло 42% усього обсягу). Експорт зріс на 61% — до 151,5 тис. МВт-год, проте Україна залишається нетто-імпортером. За перше півріччя 2026 року загальний імпорт склав 4,3 млн МВт-год, перевищивши експорт (309 тис. МВт-год) у 14 разів.
На спотових ринках Європи спостерігалися різкі коливання через спеку: в Угорщині та Румунії в пікові дні ціни злітали до 850–950 €/МВт-год, проте з похолоданням у другій половині тижня впали в 4–5 разів.
Міжнародна фінансова підтримка та ядерна безпека
За підсумками зустрічі Energy Coordination Group («енергетичний Рамштайн») у Ґданську міжнародні партнери анонсували виділення щонайменше €375 млн на відновлення української інфраструктури та нові внески до Фонду підтримки енергетики. Найбільші пакети допомоги задекларували США ($175 млн), Швеція (€137 млн) та Норвегія (€77 млн).
Важливим кроком для забезпечення базової генерації стала домовленість між Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром Великої Британії. Сполучене Королівство надасть £210 млн (12,2 млрд грн) фінансування через UK Export Finance (UKEF) для забезпечення постачання збагаченого урану від компанії Urenco для українського «Енергоатома» протягом наступних двох років. Оскільки атомна генерація забезпечує понад 50% виробництва електроенергії в країні, це фінансування є критичним елементом національної безпеки.
Іван Надєїн, власник ТОВ «УКРТЕПЛО»:
«Приклад сусідньої Угорщини, яка нещодавно представила масштабну програму модернізації власних електромереж вартістю €1,5 млрд до 2030 року, є надзвичайно показовим для України. Угорський уряд змушений інвестувати колосальні кошти в реконструкцію розподільчих і магістральних мереж, будівництво нових підстанцій та цифровізацію саме через стрімкий розвиток сонячної енергетики. В окремі години сонячна генерація там уже створює критичне навантаження на мережеву інфраструктуру, що вимагає впровадження промислових систем накопичення енергії (BESS).
Для України, яка, за даними SolarPower Europe, вже увійшла до топ-5 ринків Європи за обсягами введення BESS у 2025 році та активно розгортає об’єкти розподіленої генерації, модернізація мереж є питанням виживання. Без створення гнучкої, стійкої та децентралізованої інфраструктури, здатної приймати відновлювані джерела та балансувати систему в реальному часі, ми не зможемо гарантувати енергетичну безпеку.
Досвід європейських колег чітко доводить: майбутнє — за поєднанням чистої генерації, потужних систем накопичення та розумних цифрових мереж. І саме в цьому напрямку має рухатися український енергоринок, готуючись не лише до викликів наступної зими, а й до довгострокової інтеграції в європейський енергетичний простір».